Якщо ти жертва домашнього насильства

ОЗНАКИ ТОГО, ЩО ПРОТИ ВАС ВЧИНЯЮТЬ НАСИЛЬСТВО

Зазвичай люди, які зазнають домашнього насильства, не розуміють, що зіткнулись із ним. У суспільстві існує думка, що насильством слід вважати лише фізичні вияви агресії.

Проте експерти говорять про його наступні різновиди.

Психологічне насильство може проявлятись у тому, що людина принижує та маніпулює вами, зневажає та ігнорує ваші бажання, думки, почуття. До цього виду насилля також відносять переслідування, постійний контроль з боку кривдника, погрози. Якщо вас ігнорують чи дискримінують через ваші переконання, віросповідання, національну, расову належність чи походження, шантажують – все це є одним із проявів психологічного насильства.

Коли, вас обмежують у доступі до грошей чи забороняють використовувати ваші кошти так, як ви вважаєте за потрібне, це можна вважати економічним насильством. До нього також слід віднести пошкодження вашого майна, перешкоджання в доступі до їжі, житла, майна, обмеження в можливості працевлаштування чи навчання, змушення до жебрацтва та шантажування.

Якщо вас ґвалтують або примушують до небажаних сексуальних контактів, то це приклад сексуального насильства. Примус до сексу з іншими людьми, збочених форм сексуальних стосунків, до роботи у порноіндустрії чи секс-бізнесі, до вагітності чи аборту також вважаються виявом сексуального насильства.

Фізичне насильство проявляється в побиттях, обмеженні вашої свободи, коли вас не випускають із власного дому або, навпаки, не впускають туди. Насильством слід вважати змушення до вживання алкоголю чи наркотиків. Погрози вбити чи навмисно створити ситуацію, яка може загрожувати вашому життю та безпеці, примусове переміщення в межах держави або за кордон, позбавлення їжі, снучи відпочинку експерти також називають виявами домашнього насильства.

Пам’ятайте, що не слід чекати поки словесні погрози переростуть у фізичне насильство.

Ви можете убезпечити себе ще до фізичних проявів та розпізнати агресора/ку. Сигналом для вас можуть слугувати: спроби задушити вас, вчинення невдалих спроб суїциду (як один з різновидів маніпуляції), вбивство домашніх тварин, насильство щодо дітей.

Також слід бути обережними з тими, хто мав досвід застосування зброї проти інших та наразі має доступ до будь-якого виду зброї, а також з тими, хто ґвалтував когось або має потребу завдавати біль та ображати інших.

Скажи про біль тим, кому довіряєш

Жорстоке поводження з дітьми неприпустиме та карається законом. Якщо ти є жертвою домашнього насильства, потрібно повідомити тим, кому можеш довіряти. Родичам, другу та його родині, вчителю, шкільному психологу, адміністрації школи тощо.

Якщо б'ють – дзвони 102

Якщо ти став жертвою насильства, подзвони у поліцію за номером 102 або на безкоштовну гарячу лінію з попередження домашнього насильства за номером 0 800 500 335(зі стаціонарного) або 116 123(з мобільного).

Звернись за допомогою у спеціальні служби

Якщо ти став жертвою систематичного домашнього насильства і тобі нема в кого попросити допомоги, час самостійно звертатися у відповідні державні служби.

Усне чи письмове звернення можна подати у місцевий Центр соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді, органи Національної поліції, заклади освіти чи охорони здоров'я.

Усі звернення та повідомлення з приводу жорстокого поводження з дітьми реєструються службою, куди було подане звернення, і протягом однієї доби направляються до служби у справах дітей і органу Національної поліції за місцем проживання (перебування) дитини.

Якщо тебе булять вчителі

Повідом дорослим

Якщо ти стикнувся з жорстоким ставленням вчителя, то про це ні в якому разі не можна мовчати.

Коли вчитель робить твоє життя нестерпним – звернись до батьків. Розкажи батькам більше подробиць, щоб разом розібратися у ситуації. Бо образа на вчителя через зауваження за те, що ти не вивчив урок, і страх перед вчителем за те, що він може тебе вдарити чи настроює проти тебе інших дітей – різні речі, і мають вирішуватися по-різному.

Не відповідай агресією

Не варто намагатися самотужки побороти вчителя, який над тобою знущається. Якщо вчитель дійсно спрямовано тебе ображає, то він використає твою злість собі свою користь. Наприклад, скаже, що саме ти – агресор, а твої дії стануть його доказом. А тобі можуть вже не повірити.

Варто підключати батьків чи інших дорослих, якім довіряєш.

Підготуй докази

Люди, які цілеспрямовано принижують інших, часто користуються своїм положенням. Якщо вчитель жорстоко з тобою поводиться і використовує погрози (поставить погану оцінку, поскаржиться на тебе батькам без причини, загрожує тобі фізичною розправою, виключенням з школи, образою твоїх друзів), щоб змусити и мовчати чи робити те, що він хоче, не піддавайся.

Якщо є можливість – зафіксуй такі погрози на аудіо чи відеокамеру. Якщо не можеш сам – попроси допомоги у друзів. Твої слова, підкріплені доказами, матимуть ще більшу вагу, і дорослі не зможуть це ігнорувати.

Якщо ти жертва булінгу від однолітків

Не мовчи і попроси допомоги

Якщо ти потрапив у ситуацію, коли тебе ображають, у жодному разі не тримай це в секреті.

Виріши, кому ти довіряєш і можеш про це розповісти: батькам чи іншим родичам, другу або подрузі, вчителю, психологу, тренеру або навіть друзям своїх батьків. З булінгом неможливо впоратися самотужки. Не бійся поговорити про проблему з батьками.

Звернутися за допомогою – не соромно, вона тобі необхідна.

Пам'ятай, що ти – цінність

Припини звинувачувати себе чи виправдовувати дії інших. Ніхто не має права порушувати твої кордони, примушувати робити щось, принижувати чи ображати тебе. Така поведінка не прийнятна.

Проконсультуйся з психологом

Проконсультуйся зі шкільним психологом, щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти, як діяти далі.

Дзвони на гарячу лінію

Нема кого попросити про допомогу? Дзвони на Національну дитячу "гарячу лінію". Це анонімно, безкоштовно та конфіденційно. Лінія працює по буднях з 12.00 до 16.00.

Номери телефона:0 800 500 225(безкоштовно зі стаціонарного);116 111(безкоштовно з мобільного).

Якщо не можеш чи боїшся говорити, то пиши уFacebook.

Дізнатися більше про булінг та протидію йому можна на сайтіЮНІСЕФ