Дайте собі час на адаптацію
- У наш час не варто чекати від себе фантастичних змін, що відбудуться миттєво. Вчителі часто страждають «синдромом відмінника» — бажанням робити все ідеально.
- Але краще застосувати так зване правило 70%: не намагайтеся врахувати абсолютно все щодня, робіть хоча б дві третини сьогодні, а іншу частину завтра.
Як нам відомо, що в будь-яких змін є свої етапи.
- Перший етап – перші кілька місяців фахівці зазвичай переоцінюють свої сили. Думають, що їхні ідеї, досвід та креативність дадуть потрібний результат одразу. На цьому етапі люди схильні «заганяти» себе: гостро реагують на невдачі, забувають про елементарне, коли пробують щось нове. Наприклад, можуть запустити роботу з паперами, зосередившись на оновленні матеріалу.
- Другий етап змін — ностальгія за минулим. Він триває близько півроку. У цей час у вчителя може з’явитися роздратування, невпевненість у собі, увага лише до недоліків реформи. Виникає величезна спокуса робити все по-старому.
- Третій етап — це прийняття. Лише з цього моменту нововведення стають звичайною частиною роботи, навіть якщо поки не все виходить
Відшукайте правильний настрій.
- Вираз «Не бійтеся змінюватися» та заклики радіти новому часом можуть здаватися глузуванням. Адже легко — лише на словах. Але якщо працювати по-старому все одно вже не вийде, залишається або жити в постійній напрузі, або шукати правильний настрій.
- Варто визначити «плюси» змін, що важливі саме для вас. Можливо, нові технології — це цікаво. Або ж «апгрейд» дозволить працювати більш сучасно і підвищить ваші шанси на ринку праці. Тобто дозволить конкурувати за вакансії у високооплачуваних навчальних закладах, займатися репетиторством.
Рухайтеся в групі
- Пам’ятайте, що ви — не одні. Ваших колег також турбують зміни, неминучість перенавчання. Когось непокоять можливі перевірки, інших — необхідність «перелопачувати» літературу та переробляти звичні конспекти уроків.
- Страхів легше позбутися в групі чим самостійно. Тому не мовчіть, діліться з колегами — у них теж є проблеми. Якщо занепокоєні тим, що вас вважатимуть ретроградом і скиглієм, просто не забувайте регулярно говорити і про позитив також. Ділитися свої досвідом – це не соромно!
«Магія чисел»
- Обов’язково позбавтеся так званої «Магії чисел». З 1 вересня всі враз почнуть працювати по-новому. Це нагадує дієту «з понеділка» або відмову від куріння «з 1 січня». Можливо, у рамках держави по-іншому й неможливо. Однак на особистому рівні це не працює.
- Щоб не відчувати підвищену тривожність у певний день, спробуйте вже зараз впроваджувати елементи реформи. Наприклад, щоб адаптуватися до викладання з мінімумом домашніх завдань, перевірте зараз, як ваш клас може працювати без «домашки». Відведіть на це тиждень чи хоча б кілька днів. А щоб спробувати мотивувати своїх учнів працювати без оцінок, оголосіть на певному уроці «час смайлів» чи знайдіть для дітей інше цікаве заохочення.
Змініть імідж
Звісно, вчитель — не актор і не публічна персона, однак він також постійно на видноті. Отже, звикає до певної самопрезентації. Нюанс у тому, що перехід від школи знань до школи компетенцій передбачає заміну вчителя-лектора на вчителя-умільця.
Доведеться частіше наводити приклади з життєвого досвіду, мислити практично, демонструвати, захоплювати виконанням. Якщо раніше ви відчували себе швидше знавцем, теоретиком, «супернянею», то тепер про себе слід подумати як про майстра, наставника.
«Привласніть» реформу
- Вийти із зони комфорту складно. Але ще важче, коли з неї керівника «виштовхують» інші.
- Зміни та новації, спущені згори, люди переносять важче, ніж ті, які ініціюють самостійно.
- Тому зараз легше буде тим, кому раніше було дискомфортно, тим, хто очікував змін чи брав участь у підготовці реформи. Наприклад, онлайн обговорював програми, вносив пропозиції.
- Однак ніколи не пізно «привласнити» зміни, налаштувати себе, що вони — саме те, що потрібно вам.
- Реформа обіцяє вчителю більше творчої свободи та самостійності і менше перевірок, контролю та вказівок. Тож є шанс, що реформа стане вашою. Варто лише подивитися на неї з цього боку.
Коментарi