Мобінг/булінг. Що робити вчителю?


  • Ви – новий член колективу. Щойно прийшли на роботу і відчуваєте, що тут вам, м’яко кажучи, не раді.
  • Можливо, через те, що ви зайняли місце іншої людини, яку любили в колективі й не хотіли її звільнення. У такому випадку негатив від ситуації, що склалася, автоматично переноситься на вас, хоча жодної вашої провини тут немає.
  • Або через те, що колеги відчувають ваш потенціал і не хочуть вашого просування по кар’єрних сходах. Хтось хотів обійняти посаду, що дісталася вам, і тепер намагається усіляко довести вашу неспроможність.
  • Чи ви не приймаєте правила, встановлені в колективі, й таким чином одразу провокуєте бажання вас позбутися.
  • Також можливий булінг зі сторони учнів. Причиною цькування може бути: незвична поведінка вчителя, стиль одягу, манера спілкування та викладання предмету, тощо.

Що робити, коли вчителя цькують за інакшість? За те, що він/вона «не модно»одягається, має «смішну» зачіску чи ледь помітну ваду мовлення?

мал

Не секрет, що прізвиська вчителям придумували споконвіків, і обговорювали педагогів. Але в основному це рідко виходило за рамки припустимого.

Але, якщо вже сталося так, що діти перейшли всі грані припустимого, то обов'язково потрібно звернути на це увагу. Адже з часом ситуація тільки загостриться й тяжко буде усунути наслідків.

Головне правило—не йти одразу в емоційно забарвлений спротив, як би сильно не вирували у крові адреналін та збурення, бо для дітей це отримання перемоги. Друге важливе правило—не ігнорувати інцидент, адже повна відсутність реакції—це своєрідна підтримка деструктивної поведінки.

Натомість вчителю необхідно спокійно та впевнено розповісти про те, що він відчуває тут і зараз:«Те, що ти зробив, мене ображає». Відверте озвучення почуттів часто«гальмує» агресорів та зменшує імовірність подальшої ескалації конфлікту.

Яка реакція справедлива на прояви фізичного булінгу — плювання, штовхання, навмисне псування речей?

Із такими проявами булінгу від некерованих дітей не варто намагатися впоратися самостійно. Це може бути проявом синдрому дефіциту уваги та гіперактивності чи інших психоемоційних порушень. Тож одразу звертайтеся по допомогу. Діти з деструктивною поведінкою потребують роботи з фахівцем. В таких випадках потрібно звернутися до психолога закладу. Якщо учень не йде на контакт з шкільним психологом, то батькам цього учня адміністрація школи може наполегливо рекомендувати звернутися до дитячого/підліткового психолога.

Типові токсичні фрази учнів та як на них реагувати

1. «Мені в житті не знадобиться ваш предмет. Навіщо мені його вчити?»

Рекомендована реакція:

«А давай ми з тобою про це поговоримо. Залюбки приділю 5 хвилин свого часу після уроку. Розкажу свою історію, навіщо цей предмет потрібен у житті. Або ти можеш мені розповісти, чому вважаєш, що математика/англійська тобі не знадобиться»

або

«Ти правий, нам у житті далеко не все знадобиться. Але зараз ми маємо вивчити це правило. Я тобі співчуваю, що мусиш терпіти».

2. «Ви ж за це гроші отримуєте, то навчіть мене!»

Рекомендована реакція:

«Навчання—спільний процес. Тільки у взаємодії з тобою можу тебе чогось навчити»

або

«Питання грошей стосується тих, хто їх заробляє, і тих, хто сплачує податки».

3.«Мама сказала, що ви неправильна вчителька/ль»

Рекомендована реакція:

«Можемо разом із твоєю мамою поговорити—яка/й вчитель/ка«правильний/на». Це може мені допомогти. І тобі!»

4. «Ви мені зараз поставили погану оцінку за домашку. Я її взагалі перестану робити!»

Рекомендована реакція:

«Я ціную, що для тебе важливий предмет, який я викладаю. Що тобі потрібно для кращого розуміння завдання? Давай допоможу із цим впоратись, щоб ти отримав високу оцінку».

5.«Ставте, що хочете. Батьки кажуть, що їм байдуже, яка оцінка буде».

Рекомендована реакція:

«Тобі пощастило, що батьки приймають тебе з різними оцінками й незалежно від успіхів у навчанні».

Чим небезпечний мобінг/булінг?

Страждають жертви мобінгу. Ізоляція й цькування можуть стати причиною психічних розладів, появи невпевненості в собі, вразливості, тривожності, падіння самооцінки. Працівник постійно перебуває в стресовій ситуації, а це, у свою чергу, може стати причиною головного болю, підвищення або зниження артеріального тиску, безсоння, загострення хронічних захворювань. І навіть після того, як людина змінить місце роботи, згадка про те, що відбулося, буде впродовж багатьох років позначатися на її самопочутті та самооцінці.

Як уникнути мобінгу?

  • Шукайте порозуміння з колегами.
  • Не демонструйте роздратування. Не будьте різкими.
  • Шукайте спільні нейтральні теми для розмов (про погоду, про природу, про літературу).
  • Вітайте колег зі святами. Беріть участь у спільних заходах.
  • Не уникайте спілкування на перерві.
  • Не поширюйте пліток. Не беріть участі в обговоренні вчинків інших.
  • Спробуйте побудувати відносини навіть з тими, хто ставиться до вас недоброзичливо.
  • Намагайтеся не порівнювати себе з іншими. Крім особистого розчарування, це може призвести ще й до появи претензій (часто невиправданих) до колег.
  • Не вдавайтеся до критики без вагомих підстав

Що робити, якщо ви стали жертвою мобінгу?

  • Не поспішайте звільнятися.
  • Не мовчіть. Спробуйте поговорити з колективом. Розкажіть про те, чого ви хочете.
  • Намагайтесь відстоювати свою позицію. Відповідайте на зауваження. Аргументовано пояснюйте свої вчинки.
  • Не дозволяйте принижувати себе. Якщо ви проаналізували ситуацію і зрозуміли, що вашої провини немає, будьте впевнені у собі. Не знижуйте самооцінки. Не закривайтеся.
  • Спробуйте знайти позитивні риси в людей, з якими працюєте. Або подумайте про те, що, можливо, ви просто необ’єктивно ставитеся до них.
  • Якщо справа у тому, що керівник хоче вас позбутися, відстоюйте свої права – вимагайте службової перевірки, пояснень, офіційно висловлених претензій.Проте, якщо компромісу не вдалося досягнути, можливо, краще звільнитися. Жодна робота, якою б цікавою і престижною вона не була, не варта життя і психічного здоров’я.
Кiлькiсть переглядiв: 259

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.